дійсний

-а, -е.

1) Який насправді існує або існував; реальний. || у знач. ім. ді́йсне, -ного, с. Реально існуюче.

••

Ді́йсне число́ мат. — позитивне число, від'ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль.

Дійсний ри́нок ек. — ринок, на якому дилер може здійснити операцію на досить велику суму.

Ді́йсний спо́сіб — граматична категорія, що виражає відношення дії (або стану) до дійсності в усіх формах часу.

2) Який має законні повноваження; правомочний.

••

Ді́йсна військо́ва слу́жба — служба у складі кадрових військ. **

Ді́йсний ста́тський ра́дник — в Росії до 1917 р. – цивільний чин 4-го класу; давав потомственне дворянство.

Ді́йсний тає́мний ра́дник — в Росії до 1917 р. – цивільний чин 2-го класу; особи, які його мали, посідали високі державні посади (міністр та ін.).

Ді́йсний член чого — звання члена деяких наукових установ, товариств і т. ін.